Баришівка центр – Баришівського району

   Відстань до Києва - 65 км.

   В районі налічується 39 населених пунктів, в яких проживає 38,1 тис. жителів, в тому числі: сільського –30,6, тис.осіб,міського – 10,9 тис.осіб.

   Міське насалення складає 10,6 тис. чоловік, сільське- 27,5 тис. чол.

За даними статистики станом на 01.01.2008 населення району становить 38202 жителів, із них

- чоловіків -  17292 особи

- жінок       -  20910 особи

Історичний шлях Баришівщини тісно пов’язаний із звитяжною та драматичною історією України.

   Вперше Баришівка згадується в Троїцькому літопису в 1125 році як городище Баруч. Із джерел сімнадцятого століття ми дізнаємось про городище Баришовське.

   Пращури баришівчан захищали свою незалежність в битвах із Золотою ордою, литовськими феодалами та польською шляхтою. Гучною хвилею прокотились по баришівській землі народні повстання під проводом Наливайка, Павлюка та Острянина.

   Трагічними сторінками ввійшов в історію регіону початок двадцятого століття. Ще трагічнішими стали більш історично – близькі події середини цього віку - громадянська війна, голодомор та священна Велика Вітчизняна війна, за часи Голодомору  в Баришівському районі померло згідно архівних даних 9344 чоловік (переважно діти).

   Ратною борнею, звитяжним трудом наших предків освячена історія теперішнього Баришівського району.

   В Україні зв`язку з проведенням реформи адміністративно-територіального поділу згідно з постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету від 7 березня 1923 року, в Україні замість 14 повітів було створено 7 округів, замість 247 волостей – 111 районів. В склад Київського округу ввійшло 20 районів, в тому числі – і Баришівський.

  Місцева влада приділяла належну увагу відбудові сільського господарства, його інтенсифікації та кооперуванню. У 1925 році в селах працювали сільськогосподарські та споживчі товариства.

   Невтомна праця трудівників була спонукальною у розвитку освіти та культури. Саме в цей час в Баришівці діє відома комерційна школа, в якій викладають Микола Зеров, Юрій Клен. Слави набула школа кобзарського мистецтва. Неперевершені шедеври творились руками веселинівських майстринь вишивки – Ганною Собачко-Шостак, Ликерою Цибульовою, Марією Щур та іншими.

   На початку 1933 року було оголошено про дострокове виконання завдань побудови соціалізму.

   Для допомоги колгоспним господарствам технікою у вересні 1932 року була створена МТС, яка в 1934 році мала 40, а у 1936 – 76 тракторів і обслуговувала 32 колгоспи.

   Водночас розвивалась промисловість. За роки першої і другої п`ятирічок побудовано електростанцію, маслозавод та підприємство з переробки м`яти.

   Почалась Велика Вітчизняна війна. За два роки окупації гітлерівці знищили тисячі громадян, спалили ряд сіл, вивезли народне добро до Німеччини.

   Війська 136-ї стрілецької дивізії Воронезького фронту 21 вересня 1943 року визволили район.

   За відвагу і мужність на фронтах Великої Вітчизняної війни п’ятьом нашим землякам – Івану Біймі, Лаврентію Волошину, Михайлу Юршину, Андрію Лук`янцю, Петру Цвілію присвоєно звання Героя. А Іван Бишовець з Перемоги, Федір Шостак з Масківець стали повними кавалерами орденів солдатської Слави.

   У період післявоєнної відбудови народного господарства Баришівська МТС першою в області відновила роботу.

   Змінювалось соціально-культурне обличчя району. Інтенсивно будувалось житло, прокладались дороги.

   Друга половини 20 століття характерна будівництвом великих підприємств та інтенсифікацією виробництва сільгосппродукції.

       В селах та райцентрі вводяться в дію школи зі спортзалами, їдальнями, навчальними кабінетами. Зростає добробут населення.

   80-90-ті роки характерні будівництвом об`єктів культурно-освітнього призначення. У Баришівці споруджено спортивний комплекс, центр позашкільної роботи “Мрія”, меморіал „Слава” загиблим на фронтах Великої Вітчизняної війни. Біля с.Борщів піднеслась монументальна скульптура воїна, який уособлює мужність і героїзм захисників древнього Києва.

   Після Чорнобильської трагедії зазнав змін територіальний устрій району, було побудовано біля десятка нових поселень, район прийняв більше 9 тисяч жителів Поліського краю.

   На сьогодні Баришівщина – потужний регіон столичної області. Свідченням цьому є здобутки трудових колективів району. Нині це регіон з розвиненим промисловим потенціалом, реформованим агропромисловим комплексом та інфраструктурою.    В сільськогосподарському виробництві активно впроваджуються нові форми господарювання.    Змінюється на краще ситуація в галузі тваринництва. Збільшується загальна кількість прибуткових господарств, підвищується їх рентабельність, зростає плата за оренду земельних паїв.

Велика реконструкція ведеться ТОВ „УІФК - АГРО” на племзаводі „Трубізький”. Пущений до ладу комбікормовий завод, зерносховище на 40 тис. тон зерна. Готується до державної комісії завод по прийому і переробці м’яса свинини. На підприємстві суттєво збільшене виробництво м’яса, не має боргів по заробітній платі і до бюджету.